Поезії

odvichna kolotnecha

і всесвіт впевнено хитає небосхилом, здіймаючи одвічну колотнечу. виймає нас з води, саджає нас на плечі будинків: двох-, п’яти-, п’ятидесятиповерхівок. щоб врешті виплюнути у довічну втечу холодних просторів без запаху і сили тиску. де світло – тільки відстань. де вічність – тільки привід, щоб затягнуть міцніш гіпероксмічний виверт. без огляду на імовірність прямувати хибним, наблизити …

Read more
Блоґ

post.odesa.syndrome

Привіт! Ось і четвер. А значить – тексти. Як і обіцяв тобі. Так, недоспав трохи, поки робив ілюстрації. Але ж ти теж знаєш це відчуття? Зараз або ніколи. Отже, сьогоднішня порція текстів із далекого (тепер) 2013-го року. Вони об’єднані однією майже духовною майже love-story. Початок цього короткого періоду так тісно переплетений з першим візитом в …

Read more
Поезії

masa

маса. я не зможу передати тобі цей вплив. послідовності спроба-розрив спроба-розрив спроба мають означати, що це неможливо. але ж відчуваєш – погода буде примхлива. бо море з’єдналось туманом з найвищим. силуети кораблів, що стають ближче. силуети кораблів, що йдуть далі. ще трохи, кілька сходинок по градієнту і вони зникають. далина, глибина і сенс – речі, …

Read more
Поезії

tetz

ми не замерзнемо, доки парує найближча ТЕЦ. доки нас загорнуто в привітні юрби очманілих стін. не дивлячись на можливі наслідки і зростання ентропії нам не понизити температуру наших чорних од поту тіл. ми прокидаємося в нікуди і пізнаємо заново міста. жевріємо облупленою фарбою з під шкіри перебудовників. наш екзистенціалізм і космічна хвороба – лише пустота. …

Read more
Поезії

engelburg

енгельбург. іззовні жодних вивісок. в середині жодних знаків. енгельбург. море мало б цілувати твої ноги, але це було б занадто добре. чуєш мене? місто без місцеположення. місто без координат. без виходу і входу. вулиці твої без жодного перехожого. ти так і не відбулось на мапах. ми так в тобі і не народились. енгельбург, примара. із …

Read more
Поезії

vsi tvoi kuli

і всі твої кулі я взяв би на себе. і всі твої сумніви, всі твої болі, всі неприйняті вхідні. слухай, моєї шкіри вистачило б на двох. приклади руку до моїх слів. приклади руку до моїх вух. я хочу послухати, як під тонкою оболонкою із клітин і хімічних сплавів б’ється неприглушений, теплий бог. отвори і недосказаності, …

Read more
Блоґ

updåtes

Привіт. Давно не бачились. Так, це я пропав. Я знаю, ти іноді заходив подивитись чи щось є, а я заклопотано мовчав. Long time, no see. Вибач. Я ж навіть розклав старі поезії по стопочках і придумав їм назви. Але з часом на ілюстрації так і не склалось. Та й взагалі, з часом не склалось, ти …

Read more
Поезії

potiah

мабуть не просто, що бажання і поїзд можна назвати одним і тим самим словом. мабуть не просто, що нас несуть поруч події. випадкове давно вже не є випадковим. не треба шукати збігів і виправдань кожен рух є відображенням тебе самого. потяг відносить тебе в глиб цієї країни, саме тоді коли ти не можеш жити без …

Read more
Поезії

vse povertaietsia

не хвилюйся, все повертається до витоків. субмарини лягають на дно, коли ти лягаєш спати. ти прекрасно знаєш, ми всі зможемо і витягнемо. тільки, не переповідай мені історій про непоборні гати. не згадуй про вату в наших душах. просякнуту спиртом. ту, якою обережно вимощені наші духовні рани. ту, що закладена в наші вуха першим сином. ту, …

Read more