поглянь, боже, на цих людей –
де їм тепер брати щастя,
де брати ідей
для нового життя,
як видихнути та й де
віднайти втрачене,
виплекнути забуте,
докупити пальне й
мастил
для твоїх двигунів,
як рушити повз те,
що вимилося в війні,
виокремилося у дні й
залишилось чатувати
спокій наш уві сні.
як наново розпочати
бачити рухи твої складні –
складніші за чорне і біле,
не такі похмурі й
складніші за кров і дим,
не такі зрозумілі й
складніші за біль і…
як зібрати докупи
те, що розбите вщерть
боже, скажи –
як жити їм,
тим,
хто наочі бачив
смерть.