Поезії

korabel

мій корабель плугом черкає дно – раз по разу лишає в мулі точки й тире. в них псалми про вічне життя, як воно є. якщо воно є. мій корабель плугом черкає дно. стони команди скидаються на хрускіт кісток, хоч кораблю все одно. він проповідує гучним скреготом свій аскетизм, ланцюгами вантажних кранів скликає вечірній набат. він …

Read more
Поезії

zherstianykh dakhiv

не торкаючись жерстяних дахів, моторошно, мов розстріли перехожих, дивовижно, мов братерство несхожих, нечутно, як розквіти ліхтарів… ступай по повітрю, йди. не зустрічаючи перешкод, проходячи крізь дихання і сни, чіпляючись талими місяцями весни за припортовий завод, виводь аквареллю їх посмішки з під блокади, лишай сліди. лікуй їх погані смаки доторками руки, образами ріки, що несе їх …

Read more
Поезії

odvichna kolotnecha

і всесвіт впевнено хитає небосхилом, здіймаючи одвічну колотнечу. виймає нас з води, саджає нас на плечі будинків: двох-, п’яти-, п’ятидесятиповерхівок. щоб врешті виплюнути у довічну втечу холодних просторів без запаху і сили тиску. де світло – тільки відстань. де вічність – тільки привід, щоб затягнуть міцніш гіпероксмічний виверт. без огляду на імовірність прямувати хибним, наблизити …

Read more
Поезії

masa

маса. я не зможу передати тобі цей вплив. послідовності спроба-розрив спроба-розрив спроба мають означати, що це неможливо. але ж відчуваєш – погода буде примхлива. бо море з’єдналось туманом з найвищим. силуети кораблів, що стають ближче. силуети кораблів, що йдуть далі. ще трохи, кілька сходинок по градієнту і вони зникають. далина, глибина і сенс – речі, …

Read more
Поезії

tetz

ми не замерзнемо, доки парує найближча ТЕЦ. доки нас загорнуто в привітні юрби очманілих стін. не дивлячись на можливі наслідки і зростання ентропії нам не понизити температуру наших чорних од поту тіл. ми прокидаємося в нікуди і пізнаємо заново міста. жевріємо облупленою фарбою з під шкіри перебудовників. наш екзистенціалізм і космічна хвороба – лише пустота. …

Read more
Поезії

engelburg

енгельбург. іззовні жодних вивісок. в середині жодних знаків. енгельбург. море мало б цілувати твої ноги, але це було б занадто добре. чуєш мене? місто без місцеположення. місто без координат. без виходу і входу. вулиці твої без жодного перехожого. ти так і не відбулось на мапах. ми так в тобі і не народились. енгельбург, примара. із …

Read more
Поезії

vsi tvoi kuli

і всі твої кулі я взяв би на себе. і всі твої сумніви, всі твої болі, всі неприйняті вхідні. слухай, моєї шкіри вистачило б на двох. приклади руку до моїх слів. приклади руку до моїх вух. я хочу послухати, як під тонкою оболонкою із клітин і хімічних сплавів б’ється неприглушений, теплий бог. отвори і недосказаності, …

Read more
Поезії

potiah

мабуть не просто, що бажання і поїзд можна назвати одним і тим самим словом. мабуть не просто, що нас несуть поруч події. випадкове давно вже не є випадковим. не треба шукати збігів і виправдань кожен рух є відображенням тебе самого. потяг відносить тебе в глиб цієї країни, саме тоді коли ти не можеш жити без …

Read more
Поезії

vse povertaietsia

не хвилюйся, все повертається до витоків. субмарини лягають на дно, коли ти лягаєш спати. ти прекрасно знаєш, ми всі зможемо і витягнемо. тільки, не переповідай мені історій про непоборні гати. не згадуй про вату в наших душах. просякнуту спиртом. ту, якою обережно вимощені наші духовні рани. ту, що закладена в наші вуха першим сином. ту, …

Read more
Поезії

zapobizhnyk

а якщо ти не станеш? уяви: замало старання і твої багатоголосі мрії, не завжди твої, але достатньо вбиті в твою макітру. замало старання і вони не збудуться. навіть, якщо щирі. навіть, якщо ти сам в житті нібито відбувся. відбувся. наче хрестик навпроти імені твого особистого депутата в абсолютну істину. вправного у викритті загарбників твого вільного …

Read more