не торкаючись жерстяних дахів,
моторошно, мов розстріли перехожих,
дивовижно, мов братерство несхожих,
нечутно, як розквіти ліхтарів…
ступай по повітрю, йди.
не зустрічаючи перешкод,
Категорія: Поезії
odvichna kolotnecha
і всесвіт впевнено хитає небосхилом,
здіймаючи одвічну колотнечу.
виймає нас з води,
саджає нас на плечі
будинків:
двох-, п’яти-, п’ятидесятиповерхівок.
щоб врешті виплюнути у довічну втечу
холодних просторів без запаху і сили
тиску.
masa
маса.
я не зможу передати тобі цей вплив.
послідовності спроба-розрив
спроба-розрив
спроба
мають означати, що це неможливо.
але ж відчуваєш – погода буде примхлива.
tetz
ми не замерзнемо, доки парує найближча ТЕЦ.
доки нас загорнуто в привітні юрби очманілих стін.
не дивлячись на можливі наслідки і зростання ентропії
нам не понизити температуру наших чорних од поту тіл.
engelburg
енгельбург. іззовні жодних вивісок.
в середині жодних знаків.
енгельбург. море мало б цілувати твої ноги,
але це було б занадто добре.
чуєш мене? місто без місцеположення.
vsi tvoi kuli
і всі твої кулі я взяв би на себе.
і всі твої сумніви, всі твої болі,
всі неприйняті вхідні.
слухай, моєї шкіри вистачило б на двох.
potiah
мабуть не просто, що бажання і поїзд
можна назвати одним і тим самим словом.
мабуть не просто, що нас несуть поруч
події. випадкове давно вже не є випадковим.
vse povertaietsia
не хвилюйся, все повертається до витоків.
субмарини лягають на дно, коли ти лягаєш спати.
ти прекрасно знаєш, ми всі зможемо і витягнемо.
тільки, не переповідай мені історій про непоборні гати.
zapobizhnyk
а якщо ти не станеш?
уяви: замало старання і твої багатоголосі мрії,
не завжди твої, але достатньо вбиті в твою макітру.
замало старання і вони не збудуться.
ne nesy
не неси цих слів на руках лише тому, що вони важливі для когось.
залишай в архівах все, що має місце, але не належить тобі.
ці пропахлі копоттю сквери,