вас не існує –
каже він і снує
заклопотано містом.
Мітки: samozakhyst
brydoti
ти завжди сидиш на якійсь бридоті: алкоголі, музиці чи людській довірі. відмовлятися можна скільки хочеш, тільки ти й сам собі не повіриш. так вже нам треба, інакше не можна, така вже наша тернова доля – ми сидимо на різних залежностях, поки у нас є воля. ще один подих, пиха́ шалена, ще одну мить розділяє навпіл …
bez peresadok (ne vyzhyty)
нам просто не вижити без пересадок сердець і метро. без музичного асинхронно-логічного переливання крові. благословенні кому на тілах написано те, що з ними було. святково беззмістовні, ті у кого це лише в слові. щоб на кожен кінець світу був список зроблених справ. нам не має можливості гаяти потенційно можливі рухи. хочеться вірити, що ми із …
perepochyty
перепочити. від вибухів і далеких запитів. від вхідного трафіку і трафіку автомобільного. змінити фокусну відстань і зачепитись за дихання пор, замість розриву тисячемильного. відігріти своїми руками серце холодного чаю. запалити сірника і вдивлятись у тонкі дерев’яні драми. вкинути кілька паростків нічим не стриманих слів у відкриті навстіж, до хрускоту статури, віконні рами. між двома сплесками …
korabel
мій корабель плугом черкає дно – раз по разу лишає в мулі точки й тире. в них псалми про вічне життя, як воно є. якщо воно є. мій корабель плугом черкає дно. стони команди скидаються на хрускіт кісток, хоч кораблю все одно. він проповідує гучним скреготом свій аскетизм, ланцюгами вантажних кранів скликає вечірній набат. він …
chuzhi
вирізняєш їх сміх і голоси як скрежет ножів бачиш, мертві стрижі означують шлях чужих сонце й пів-місяць видивляються з їх очей в них так багато сенсу і так мало речей що до болю моторошно від думки що ці чужі не свої дихають ледве чутно мов сонм загублених душ в їх слідах не осідає каламуть калюж …