вас не існує –
каже він і снує
заклопотано містом.
Мітки: samozakhyst
brydoti
ти завжди сидиш на якійсь бридоті:
алкоголі, музиці чи людській довірі.
відмовлятися можна скільки хочеш,
тільки ти й сам собі не повіриш.
так вже нам треба,
bez peresadok (ne vyzhyty)
нам просто не вижити без пересадок сердець і метро.
без музичного асинхронно-логічного переливання крові.
благословенні кому на тілах написано те, що з ними було.
святково беззмістовні,
perepochyty
перепочити.
від вибухів і далеких запитів.
від вхідного трафіку
і трафіку автомобільного.
змінити фокусну відстань
і зачепитись
за дихання пор,
замість розриву тисячемильного.
korabel
мій корабель плугом черкає дно –
раз по разу лишає в мулі точки й тире.
в них псалми про вічне життя, як воно є.
якщо воно є.
chuzhi
вирізняєш їх сміх і голоси
як скрежет ножів
бачиш, мертві стрижі
означують шлях чужих
сонце й пів-місяць
видивляються з їх очей
в них так багато сенсу
і так мало речей
що до болю моторошно
від думки що ці чужі
не свої
дихають ледве чутно
мов сонм загублених душ
в їх слідах не осідає
каламуть калюж
і підіймаються квіти
з місць де ступала їхня нога
і страшно їм у ночі
бо зорі їм застилає вселенська туга́
тож горнуться один до одного уві сні
бо не можуть не розуміти
її
і цих чужих так багато
що ломиться наш вагон
мов вісники змін
зходять вони не на свій перон
і робиться рівно нічого
щоб заподіяти їхній ході
бо з ними ми ділимо право
бути народженими у воді
і право бути для них чужими
настільки ж
наскільки вони –
чужі
Зображення:
https://curiator.com/art/pawel-kwiatkowski/paraphrase-of-the-crowd