душа завмирає в проміжку між ребéр,
так щемко – здається, що вмер,
хоч насправді не вмер.
хоч насправді живіше
за більшість притомно живих.
Позначка: liryka
hipsofily
я несу тебе на руках так,
як домушнік виносить із дому телек –
легко й невимушено,
з гордо піднятим підборіддям,
щоб ніхто не здогадався,
що ти мені не належиш,
molodi
подивись на них – молоді та спраглі.
їм би марки, і гори, і теплі хутра,
що їм – офісна камасутра?
що твій нетфлікс і платне порно?
подивись,
vsi tvoi kuli
і всі твої кулі я взяв би на себе. і всі твої сумніви, всі твої болі, всі неприйняті вхідні. слухай, моєї шкіри вистачило б на двох. приклади руку до моїх слів. приклади руку до моїх вух. я хочу послухати, як під тонкою оболонкою із клітин і хімічних сплавів б’ється неприглушений, теплий бог. отвори і недосказаності, …
[video] khtos iz nei
dnipro
дніпро. мінора дрімін кожна подорож – кіт в мішку перельоти на поїздах о шостій – туди, о шостій – назад сидячи кожному по пиріжку чай, кава, готуєм квитки зліта, а поезії – з ночі дніпро. очі дівочі шаурма на європейській, чорна в махно, висотки імперське вікно історії на берегах локального Гангу проста домовленість: звечора жодних …
vibratsii
дай мені руку, відчуваєш вібрацію? це вібрує наша свідомість. тихо, синхронно, відбиваючись від стінок сердцевої камери, застрягає хрящами між хребців хребта. просвічує в нас теплом, нагадує слова, що не ріжуть, підігріває наші вуста. розсипається іскрами по очах, вказує на зв’язки, що не в’яжуть, веде нас по лінії крові, вологому піску, слідами китів за людьми, які …