Привіт. Давно не бачились.
Так, це я пропав. Я знаю, ти іноді заходив подивитись чи щось є, а я заклопотано мовчав. Long time, no see. Вибач.

Я ж навіть розклав старі поезії по стопочках і придумав їм назви. Але з часом на ілюстрації так і не склалось. Та й взагалі, з часом не склалось, ти ж знаєш, у мене з ним старі непорозуміння.

Але ось, минулого тижня я несподівано десь був. І це мені про щось нагадало.
Так, я знову виступав.

Цілком заплановано був на Драбині в ЛітМузеї. Було сумбурно, трохи по-шкільному, але цікаво ж. Я почув нових людей (звісно нікого не запам’ятав, тепер шукатиму їх очима на інших подіях). Також порадів людям, яких чув раніше і які стають тільки краще (Галактика прекрасна!).

Абсолютно незаплавновано (завдяки перенесеній виставі), був на поетичному вечері в Hillel. Це було зовсім несподівано. І можливість бути, і люди присутні в залі, і знайомі обличчя, і те, що я чув зі сцени. Це було чудово. Знаєш, так по-домашньому. Як тоді.

Я бачив багато тебе. І багато себе. І я згадав, що є – тут.

Тексти – будуть!

Із найближчих планів:

• Почати регулярно публікувати заплановане
• Завести Telegram канал (…і побачив Савченко, що це добре…)
• Продовжити привчати себе писати регулярно
• Провести врешті планові роботи по завершенню сайта

Дякую, що ти досі тут. Найближча порція текстів – в цей четвер!

(Фото із вечора Hillel)